Методична проблема школи

Формування та розвиток життєвої компетентності учнів шляхом впровадження інноваційних технологій та сучасних методик в умовах школи культури здоров’я
Друк

Концепція розвитку школи

Автор: Микола Олександрович.

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Погребищенська середня  загальноосвітня школа №2 І-Ш ступенів здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, чинного законодавства, в тому числі Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Статуту школи. XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освітності і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни.

Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготовлять молодь до нових ролей у цьому суспільстві. Саме тому важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим, змінюватися та пристосовуватися до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя.

Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти - Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність у європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді , що буде захищеним та мобільним, на ринку праці, здатним робити особистий духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та застосування нових педагогічних підходів до навчання, упровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь-якій галузі суспільства. Педагогічний колектив навчального закладу намагається створити атмосферу поваги між усіма учасниками навчально-виховного процесу. Серед головних завдань школи першорядним є повага до кожної особистості та сприяння всебічному її розвитку, підтримка учнів і турбота про них, яка б сприяла розвиткові їх можливостей, задоволенню інтелектуальних, емоційних і соціальних потреб. Головними завданнями навчального закладу є:

•забезпечення реалізації прав громадян на повну загальну середню освіту;

•виховання громадянина України;

•виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу;

•формування і розвиток соціальної зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості підготовленої до професійного самовизначення;

•виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

•розвиток особистості учня його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

•виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів;

•створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину, суспільство;

•виховання школяра як людини моральної, відповідальної за свої вчинки, з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самого себе.

Школа - це простір життя дитини, тут вона повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу вибудовується так, щоб сприяти усвідомлення особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою і родиною. Тобто щоб дитина, навчаючись у школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, у якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Життєва компетентність є цілісним утворенням, яке становить системну властивість усієї особистості, характеризує її здатність зберігати й розвивати себе, своє життя, успішно діяти в різних життєвих ситуаціях, вирішувати складні життєві проблеми.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і буде головним завданням нашої школи.

Ми можемо виділити такі домінанти компетентнісного підходу до освіти в нашій школі:

Школа має бути простором  життя учня — життєтворча спрямованість навчально-виховного простору.

Переорієнтація на .самореалізацію особистості.

Діяльнісна спрямованість - знання є інструментом розв'язання життєвих та професійних завдань.

Самонавчання та самовиховання — особистість повинна не лише споживати готове знання, а бути здатною самостійно визначати, шукати й опрацьовувати інформацію.

Партнерство вчителів та учнів — учителі та учні несуть спільну відповідальність за життєві результати навчально-виховного процесу.

Варіативність у реалізації освітніх цілей.

Індивідуалізація — школа повинна враховувати й спиратися на особистісний потенціал учня. Розробка й упровадження індивідуальних життєвих траєкторій, індивідуальних програм розвитку та саморозвитку.

Головною дійовою особою навчального процесу є учень. Отже Концепція розвитку школи повністю підпорядкована освітній меті навчання в школі - виявленню здібностей кожного вихованця, всебічного розвитку її здібностей, формуванню фізично-розвиненої, налаштованої на здоровий спосіб життя, духовно багатої, креативно мислячої, конкурентно – спроможної особистості. Сучасна школа має створювати умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості.

Методична тема, над якою працює педагогічний колектив школи, «Формування та розвиток життєвої компетентності учнів школи шляхом впровадження інноваційних технологій та сучасних методик в умовах школи культури здоров’я», повністю відповідає завданням сьогодення щодо отримання учнями якісної освіти в середній школі. Для реалізації основних завдань Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, виховання свідомого громадянина України навчально-виховний процес в школі будується на основі глибокого всебічного вивчення особистості школяра шляхом ефективної роботи психолого-соціальної служби, науково обґрунтованого діагностування, аналізу динаміки розвитку кожної дитини, створення відповідних умов для задоволення її зростаючих потреб і активної участі в житті соціуму.;на основі забезпечення гармонійного розвитку та виховання загальнолюдських цінностей, формування базової культури учнів зміцнення духовного, психічного, фізичного здоров’я, наданні допомоги у саморозвитку кожного школяра. Міцні зв’язки школи з дошкільними, позашкільними закладами дають змогу створити і розвивати єдиний педагогічний комплекс, здійснювати багатопрофільність та різнорівневість навчання, розробляти і відбирати найбільш ефективні технології навчання.

 

Середня загальноосвітня школа №2 працює з 1993 року.

Якісну. освіту, систематичну виховну роботу забезпечує педколектив із 34 педагогічних працівників.

Вищу кваліфікаційну категорію мають 19 педагогів, І категорію – 8 педагогів, ІІ категорію – 4 вчителя, вчителів-методистів - 6, звання «старший учитель» мають 4 педагога, спеціаліст – 1.

Нагороди педагогічного колективу:

Нагороджені Знаком «Відмінник освіти» - 4

Нагороджені Грамотою Міністерства Освіти і науки України - 25

Нагороджені Грамотою управління освіти і науки ОДА - 27

Нагороджені Грамотою управління освіти і науки міської ради - 32

 

В школі функціонують:

14 предметних кабінетів

2 спортивних зали (гімнастичний, ігровий)

Валеологічний тренінговий центр

Хореографічний зал

Бібліотека

кабінет інформатики

Методичний кабінет

Редакція шкільної газети «Здоров’я людини – найвища цінність»

майстерня трудового навчання

майстерня обслуговуючої праці

Обладнані спортивні майданчики.

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ

Метою навчання в школі є створення умов для особистісно-орієнтованого навчання в єдиному інформаційному просторі школи, родини, громадському середовищі з урахуванням вікових потреб дітей та формування в них свідомого ставлення до здоров’я і зваженого вибору власного способу життя, формування соціальної компетенції свідомості школяра.

 

ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Є:

Розвиток творчих здібностей учнів, озброєння їх глибокими міцними знаннями.

Впровадження інноваційних методів навчання, використання комп’ютерних та інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Формування позитивної мотивації у школярів на здоровий спосіб життя.

Виховання соціально-адаптованої, здатної до самореалізації та гармонійного розвитку особистості.

Розробка і впровадження здоров’язберігаючих технологій.

Створення комфортних умов навчання, здорового психологічного клімату, здоров’язберігаючого освітнього простору.

Розвиток фізично, психічно, соціально і морально здорової особистості зі стійкими переконаннями та системою знань про здоров я та здоровий спосіб життя.

СТРУКТУРА ШКОЛИ

У проектуванні й реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями освіти ми пропонуємо йти, у першу чергу, «від учня», тобто декларувати та втілювати на практиці ідеї, які відображають відношення школярів до своєї особистої участі в освітньому процесі. Метою будь-якої освітньої системи є створення умов, які забезпечують досягнення учнем відповідного рівня освіти. Ми це розуміємо не тільки як оволодіння відповідними знаннями та вміннями, а і як формування стійких особистісних якостей учнів, необхідних їм в освітньому процесі та після випуску зі школи впродовж усього життя. 11- річна школа має три ступені: початкову, основну і старшу, які функціонують разом.

Початкова школа (1-4 класи)

Початкова школа є 4-річною. до неї вступають діти, які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.

Початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетним у початкових класах є загальнонавчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції. Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, інтеграція знань, що дозволяє краще виховувати визначальну особливість молодших школярів - цілісність сприймання і освоєння навколишньої дійсності.

Освітніми результатами цього ступеня є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні, фізкультурно-рухові уміння та навички, достатньо розвінені мислення, уява, пам'ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, а також становлення життєвих навичок учня, таких як:

Життєві навички, пов'язані з основами життєтворчої компетенції, — це навички набуття соціального досвіду, творчого самовираження, елементарного планування власної діяльності. Однак основними життєвими навичками, які потрібно сформувати в цей період, є ціннісне ставлення дитини до власної життєдіяльності. Воно включає розуміння дитиною важливості своїх учинків, їх впливу на її життя;

Життєві навички, пов'язані з основами життєздатних компетенцій , — це навики здорового способу життя, безпеки життєдіяльності, організації корисного дозвілля та активного відпочинку;

Життєві навички, пов'язані з основами компетенції вчитися, —формування в учня здатності та готовності вчитися, бажання й уміння здійснювати учнівську діяльність;

Життєві навички, пов'язані з основами  соціальної компетенції, — це навички, які формуються в процесі набуття життєвого досвіду, системи цінностей суспільства. Важливим є оволодіння навичками поведінки в соціальному середовищі, сприйняття та засвоєння соціальних норм, традицій, стандартів поведінки;

Життєві навички, пов'язані в основами комунікативної компетенції, — це навички, пов'язані зі здатностями обмінюватися з іншими людьми інформацією, установлювати та підтримувати дружні стосунки з іншими людьми, правильно розуміти їх емоційний стан;

Життєві навички, пов'язані з основами інформаційної компетенції, - це навички, які полягають у спроможності дитини приймати та передавати інформацію;

Життєві навички, пов'язані з основами  трудової компетенції, — це навички роботи ручними знаряддями праці, навички безпечної роботи з інструментами та формування шанобливого, ціннісного ставлення до праці інших людей.

Основне завдання початкової школи —створити умови, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може й повинно бути для неї успішним, цікавим та привабливим. Виконання цього завдання стане можливим тільки тоді, коли .вдасться сформувати позитивне, радісне відношення дитини до:

• шкільної будівлі в цілому (оформлення, комфорт, організація навчального, ігрового та побутового простору);

• приміщення свого класу (унікальна, комфортна естетика й стиль); 

• працюючих у школі дорослих (професійно-особистісні якості, стиль поведінки, спілкування та зовнішній вигляд);

• однокласників та інших учнів початкової школи (безконфліктність взаємовідносин розвиток шкільного та позашкільного спілкування та дружніх зв'язків);

• змісту навчальної діяльності (доступність, розвиваючий характер, глибина в поєднанні з яскравим представленням матеріалу, різноманітність);

• власних результатів навчальної та позашкільної діяльності, які дає школа (різнобічність системи оцінки знань, орієнтація на успіх, розвиток позитивної самооцінки, допомога в пошуку радісних почуттів від самого перебування в школі та процесу навчання в ній). Виконати ці завдання можна шляхом :

• опори на властиву дитині цікавість та розвиток її засобами пізнавальної діяльності;

• використання гри як одного з найбільш привабливих для молодшого школяра виду діяльності в навчальному процесі та позашкільних заняттях;

• спілкування з друзями-однокласниками, цікавими педагогами-дорослими, старшокласниками-асистентами вчителів;

• успішної взаємодія вчителів з батьками;

• ранньої діагностики й профілактики навчальних та поведінкових відхилень у молодших школярів;

• виявлення та індивідуальному супровід обдарованих дітей;

• створення в душі дитини образу затишної та доброї школи;

• зниження й компенсації навчальних труднощів і стресів.

Основна школа (5—9 класи)

Основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів.

Навчання в 5-9 класах школи має власні завдання щодо розвитку життєвої компетентності учня.

По-перше, це консолідація розвинених життєвих навичок. По-друге, це розвиток функціональної грамотності учня шляхом формування функціональних компетенцій та пов'язаних з ними здатностей:

• здатність працювати з текстами;

• графічна грамотність;

• здатність до конструктивного спілкування;

• рефлективність, культура мислення;

• трудові навички, елементарна технологічна грамотність;

• здатність до самопізнання, самовиховання.

Продовжуючи цілі початкової школи, основним завданням середньої школи є створення таких умов, які дозволять допомогти учню засвоїти «технології успіху та досягнень», при цьому зберігати загальну емоційно-позитивну орієнтацію на школу. Крім того, реалізація такого стратегічного напрямку буде сприяти розвитку у школярів комплексної освітньої мотивації, основаної не тільки на традиційних мотивах обов'язку, але й мотивах корисності (прагматичні) та мотивах задоволення (отримання радісних відчуттів можливості самореалізації в процесі освітньої діяльності).

У подальшому, на старшому ступені навчання, отримані учнями 5-7 класів під час навчання навички ефективної навчальної діяльності дозволять їм успішно засвоювати зміст будь-якого профілю навчання та усвідомлено проектувати свої майбутні професійні освітні орієнтири.

У 5-6 класах переважає пропедевтичний характер вивчення більшості предметів. Тут мають ширше запроваджуватись інтегровані курси, інтенсивне вивчення іноземної мови.

У 7-9 класах пізнавальні інтереси учнів стають стійкішими, з'являються нові мотиви навчання, змінюються критерії самооцінки і оцінки подальшого одержання освіти і профілювання. Важливого значення надається здоровому способу життя , правовому й екологічному вихованню. Відповідно до психофізіологічних особливостей учнів у структурі основної школи слід враховувати специфічну роль 5-6 і 7-9 класів, навколишнього, досягаються якісні зміни у способах діяльності.

На перший план ставиться завдання формування цінностей у структурі особистості дитини , зокрема значущості загальної культури та інтелектуального розвитку для самореалізації в соціумі. Для розв'язання цього завдання важливим є розвиток предметного розуміння школярів, яке в подальшому дозволить кожній дитині знайти ту предметну сферу, у якій вона може найбільш яскраво проявитися і яка відповідає її індивідуальним якостям, характеристикам, схильностям та задаткам.

У 8-9 класах розгортається систематичне вивчення основ наук, підвищується роль теоретичних знань, забезпечується задоволення різноманітних пізнавальних інтересів школярів. Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, удосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості.

На цьому етапі освітня система переорієнтовується на задоволення потреб індивідуального розвитку кожної дитини, розвиток функціональної грамотності учня, функціональних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві.

Старша школа (10-11 класи)

Старша школа (10-11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності.

До моменту закінчення школи старшокласник має підійти психологічно готовим до вступу в доросле життя. Це зумовлює наявність потреб та здібностей, які допоможуть учням реалізуватися в житті. Метою педагогічного процесу на даному етапі є завершення середньої освіти на базі профільного навчання з наданням можливості, побудови індивідуальної освітньої та професійної стратегії учня на основі його ціннісної позиції. Головним методологічним принципом побудови навчання на цьому ступені є системний підхід до формування й розвитку предметної (змістовної) та професійної (практичної, дослідницької, проектної) сфер діяльності учня через розвиток, міжпредметних зв'язків та загальних принципів побудови наукового знання. Це буде спонукати до формування професійного самовизначення кожної дитини.

Концепція допрофільної та профільної підготовки будується в логіці компетентнісного підходу, як одного з головних напрямків модернізації сучасної шкільної освіти. Компетентність, тобто готовність і спроможність людини вирішувати життєво важливі завдання, може відтворюватися на трьох рівнях: ключовому, базовому та професійному. Саме старша школа може мати відтворення на всіх трьох рівнях, і саме старша школа відповідає за другий рівень, тобто за те, що вже достатньо доросла людина має достатні підстави (інтелектуальні, психологічні, моральні) для того , щоб розв'язати проблеми , які з'являються в процесі життєвого самовизначення.

Основними умовами успішного досягнення компетентності учнями школи ми вважаємо: підвищення ефективності уроку як основної можливості діалогу учня та вчителя; розвиток системи позаурочних форм освітньої діяльності, зорієнтованих на пошуковий, дослідницький, проблемний характер засвоєння, змісту освіти; реалізацію комплексу форм позашкільної діяльності, які дозволяють забезпечити процес активної соціалізації школярів протягом усього освітнього маршруту профільної школи; орієнтацію педагогів на особисті досягнення учнів в освітній взаємодії; забезпечення принципів комфортності освіти в усіх її аспектах, комплексний супровід педагогами, психологами та іншими спеціалістами освітнього та професійного вибору школярів.

 

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

- формування стійкої мотивації здорового способу життя,

- громадянське виховання,

- національно-патріотичне виховання,

- превентивне виховання,

- фізичне виховання,

- художньо-естетичне виховання,

- трудове виховання,

- екологічне виховання.

- родинно-сімейне виховання,

- розвиток учнівського самоврядування ,

 

СИСТЕМА ВИХОВНИХ ЗАВДАНЬ

формування загальношкільного колективу на засадах учнівського самоврядування;

створення умов для особистісного розвитку учнів, їх адаптації у суспільстві, професійного самовизначення, розвитку мотивації до пізнавальної та творчої діяльності;

забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;

формування національної самосвідомості і людської гідності;

формування політичної та правової культури, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальними правами та свободами і громадською відповідальністю;

виховання духовної культури особистості то створення умов для вільного формування власної світоглядної позиції;

утвердження принципів загальнолюдської моралі;

виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян, формування навичок і засад здорового способу життя збереження і зміцнення фізично-психічного здоров’я;

підвищення якості та ефективності спортивно-масових заходів.

надання необхідних знань щодо формування вмінь та навичок індивідуального розвитку особистості;

розвиток вмінь самостійного долання життєвих труднощів, узагальнення життєвого досвіду, вміння діяти на користь собі та оточуючим;

збереження і зміцнення морального і фізичного здоров’я, формування культури здорового способу життя;

сприяння усвідомленню учнями самоцінності та індивідуальності кожної особистості;

формування ціннісного ставлення до навколишнього світу, до історичної і культурної спадщини українського народу і своєї родини.

 

СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ

- виконання «Закону України про освіту», Конституції України;

- виконання Закону України «Про загальну середню освіту» , Указу Президента України «Про заходи щодо поліпшення функціонування та розвитку загальної середньої освіти», Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну національну програму «Освіта» (Україна ХХІ ст.)», Наказу Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України №1243 від 31.10.11 «Основні орієнтири виховання», указу Президента України «Про національну доктрину розвитку освіти України»;

- Розробка стратегії нових підходів до роботи з обдарованими дітьми;

- Удосконалення методичної роботи та організація її з урахуванням особливостей науково-методичної проблеми району «Модернізація системи управління освітою в районі, методичної роботи, використання інноваційних та новаторських форм робіт із педагогічними кадрами з метою ефективного впливу на розвиток особистості дитини, формування її життєвих компетенцій»;

- забезпечення навчально-виховного процесу, створення умов для всебічного психологічного розвитку дітей різних вікових груп; допомога вчителям в питаннях психолого-педагогічної корекції когнітивної сфери учнів;

- пошук ефективних шляхів впровадження здорового способу життя серед учнівської молоді, розробка конкретних програм для кожного класу щодо формування здорового способу життя засобами освіти;

- постійне забезпечення охорони праці всіх учасників навчально-виховного процесу в школі, запровадження інтерактивних форм навчання.

 

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ:

Співпраця з вищими навчальними закладами: Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка

Дні науки в школі;

участь в роботі МАН;

публічний захист науково-дослідницьких робіт;

предметні декади;

екологічні стежини;

екологічні агітбригади;

участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах: 2009-2010н.р. – ІІІ місце, 2010-2011н.р. – І місце;

участь у Всеукраїнських конкурсах шкіл культури здоров’я, 2009 рік – ІІ місце;

участь у інтелектуальних іграх, переможці міських змагань;

проведення міських та обласних семінарів-практикумів.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

1. Школа працює за навчальним планом, що складається на основі розроблених МОН України базових навчальних планів.

2. Педагогічні працівники можуть поєднувати навчально-виховну роботу з науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять інноваційні технології навчання.

3. Поглиблена допрофільна підготовка забезпечується вивченням курсів за вибором, факультативів, роботою в гуртках;

4. Структура навчального року – семестрова. Тижневий режим роботи регламентується розкладом занять.

5. Робочий навчальний план розробляється щороку на основі Типових навчальних планів МОН України.

 

УМОВИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

1. Питання формування стійкої мотивації на здоровий спосіб життя є пріоритетним напрямком діяльності педагогічного колективу, учнівського самоврядування та медико-педагогічної служби.

2. Для створення відповідних санітарно-гігієнічних умов функціонування закладу передбачено:

дотримання вимог державних органів санітарно – епідеміологічного контролю відповідно до чинного законодавства;

організацію раціонального режиму навчально-виховного процесу; однозмінний робочий тиждень з чотирма групами продовженого дня для школи І ступеня;

введення стабільного рухового режиму учнів :система рухової активності школярів включає щоденну ранкову гімнастику, уроки фізкультури, заняття спортом за вибором, рухові паузи на уроках, ігрові перерви;

організацію гарячого харчування учнів для різних груп здоров’я дітей і вчителів.

3. Основним завданням забезпечення збереження життя та здоров’я учнів закладу є контроль за станом здоров’я під наглядом шкільної психологічної служби, здійснення профілактики та діагностики захворювань, проведення щеплень, вітамінотерапії.

4. Участь в обласному конкурсі «Захист сучасної моделі навчального закладу – «школи сприяння здоров’я»

 

Здоров’я – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя. Воно є не тільки особистим надбанням, а й громадським багатством, одним з важливих показників добробуту і культурного рівня людини. Завдання кожного навчального закладу сьогодні полягає в тому, щоб роки в школі стали здоров’ястверджуючими роками загартування і оновлення навчання піклуватися про себе та про своє здоров’я, формування мотивації до збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я.

Саме тому наш навчальний заклад надає важливого значення створенню сприятливих умов для фізичного розвитку, інтелектуального становлення; формуванню позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, культури здоров’я, валеологічного світогляду; формуванню адаптованої в полікультурному просторі особистості, здатної вижити і зберегти своє здоров’я для майбутніх поколінь.

Дитинство - це неповторний період у житті людини і школа відповідає за те, щоб зробити його радісним, щасливим, активним, творчим.

Весь комплекс оздоровчої роботи в школі спрямовано на виховання і утвердження фізичного, психічного, духовного, емоційного здоров’я учнів, педагогів, батьків, всього трудового колективу.

 

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ:

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

- Розробка комплексів гімнастики (гігієнічної, ранкової, дихальної)

- Підбір літератури,

- Розробка рухливих перерв,

- Тренінги,

- розробка комплексу загартування,

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

- психолого-діагностична робота;

- робота кабінету психологічного розвантаження;

- ведення щоденників здоров’я;

- аналіз та корекція психологічного стану дітей.

ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЛІКУВАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ЗАСОБИ:

- Вітамінізація;

- часничний інгаляторій;

- цибулетерапія;

- спортивні секції: спортивна акробатика, волейбол, футбол, туризм, спортивні танці, легка атлетика, шашки, теніс;

- лікувальна фізкультура;

- фізіотерапевтичні процедури в реабілітаційному періоді захворювань;

Важливе значення в оздоровленні дітей відіграє збалансоване гаряче харчування, дієтичне харчування. Всього гарячим харчуванням охоплено: школа І ступення – 100%, ІІ-ІІІ ступеня – 80%.

МАСОВІ ТРАДИЦІЙНІ ЗАХОДИ:

- козацькі забави;

- спортивні свята та змагання;

- турпоходи

- сімейні спортивні змагання «Тато, мама і я – спортивна сім’я»;

- щомісячні Дні здоров’я в школі;

- шкільний оздоровчий табір «Джерело»;

- випуск шкільної газети «Здоровя людини – найвища цінність»

 

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Кадрове забезпечення здійснюється на основі штатного розкладу.

2. Педагогічна діяльність здійснюється на основі функціональних обов’язків, визначених у посадових інструкціях.

3. Учитель є соціальним працівником, що організовує творчу співпрацю з учнями як рівноправними особистостями.

4. Крім виконання соціального замовлення на надання обов’язкової середньої освіти, учитель має право на вияв творчої індивідуальності, на інноваційну діяльність у процесі власної педагогічної діяльності.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

Провідною формою організації науково-методичної роботи в школі є окружні методичні комісії.

Вони займаються удосконаленням професійної майстерності вчителів на основі діагностики та прогнозування, спрямовують роботу на забезпечення потреб вчителя, надають їм реальну допомогу.

Діяльність окружних методичних комісій направлена на всебічну підтримку і демонстрацію позитивних здобутків, стимулювання творчості як вчителів, так і учнів.

1. Організаційно-педагогічну модель закладу складають: 

шкільні методичні комісії учителів української мови та літератури, світової літератури, математики, початкових класів, біології, хімії, географії, фізики, ОБЖ, художньо-естетичного циклу, трудового навчання, фізичної культури, англійської мови, класних керівників.

творча група,

соціально-психологічна служба,

Інформаційно-методична служба (редакція шкільної газети, методичний кабінет, бібліотека),

методична рада.

2. Науково-методична робота в закладі здійснюється за програмою підготовки творчого, компетентного педагога-психолога-дослідника.

3. З метою проектування підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів педпрацівників забезпечується своєчасне проходження курсів підвищення кваліфікації та атестації.

4. Навчально-методичне забезпечення освіти та позакласну діяльність з предметів здійснюється через організацію роботи шкільних окружних методичних комісій.

5. Соціально-психологічна служба здійснює психологічний супровід освітньо-виховного процесу.

6. Інноваційність науково-методичної робот из педкадрами забезпечується нестандартними формами робот из педагогами.

7. Психолого-педагогічна служба забезпечує реалізацію здоров'язберігаючої програми.

 

УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання об’єктивної інформації про хід навчально-виховної діяльності учнів. Контроль визначає об’єм, рівень і якість засвоєного навчального матеріалу, виявлення успіхів в навчанні, прогалин в знаннях і вміннях окремих учнів , класу в цілому для внесення необхідних коректив в процес навчання, для покращення його змісту, методів, засобів і форм організації. Таку інформацію адміністрація отримує в процесі контролю за діяльністю учнів. Вирішити такі проблеми можливо за умови впровадження нових інформаційних технологій у процес навчання ,а точніше знаходження оптимальних оцінних шкал, які б плавно поєдналися б із реформами у навчальних закладах. Моніторинг є основою для прийняття рішення про збереження чи перегляду якогось засобу дій чи поведінки, сам стає областю прийняття рішення. Важливими елементами моніторингу навчання є оперативність, поточність, систематичність, наявність матричного інструментарію. Моніторингова діяльність представляє собою сукупність моніторингових процедур. Це збір, обробка, надання інформації, організація та забезпечення цих процедур.

1. Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

- загальні збори, конференції,

- педагогічна рада,

- рада школи,

- освітні менеджери закладу (заступники директора з НВР,ВР)

- атестаційна комісія,

- загальношкільний батьківський комітет,

- учнівське врядування.

2. Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, проектування, керування навчально-виховною діяльністю, моніторинг.

3. Річне планування здійснюється з використанням програмно-цільового підходу. План будується на основі підготовки інформації про школу згідно з Концепцією розвитку школи.

4. З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всі умов реалізації ланок закладу, робота педагогів-новаторів в режимі самоконтролю, оволодіння технологією експертної діяльності.

 

ФІНАНСОВО–ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільні благодійні внески батьків. Розподіл коштів добровільних батьківських внесків відбувається згідно з фактичним їх надходженням за погодженням із загально шкільним батьківським комітетом.

 

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ШКОЛИ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:

- зміцнення матеріально-технічної бази школи

- створення нових навчальних кабінетів,

- поповнення існуючих кабінетів навчально-наочними посібниками, довідковою, методичною, науково-популярною літературою,

- організація виготовлення саморобних навчальних посібників

- придбання комп’ютерної техніки, технічних засобів навчання,

- поповнення бібліотечного фонду,

- придбання меблів,

- придбання спецодягу, інструментів.

 

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ШКОЛИ:

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ:

постійна просвітницька, організаційно-методична робота по пропаганді здорового способу життя, культури здоров’я учнів школи, в інших освітніх закладах, установах;

перетворення навчального закладу в центр культури здоров’я та здорового способу життя на мікрорайоні школи;

участь у міжнародному проекті «Школи-партнери проти СНІДу»;

проведення учнівських акцій, спрямованих на пропаганду здорового способу життя молоді,

профілактику паління, алкоголізму, наркоманії;

залучення батьківської громадськості до роботи з пропаганди здорового способу життя, проведення спільних з учнями заходів з фізичної культури;

організація батьківської освіти з питань виховання здорової дитини в сім’ї;

організація та проведення систематичного інформаційно-діагностичного обстеження учнів та вчителів;

паспортизація здоров’я кожного учня;

створення банку даних здоров’я школярів та моніторингу здоров’я;

систематичне проведення масових спортивно-оздоровчих заходів;

максимальне використання оздоровчих можливостей прогулянок на свіжому повітрі;

систематичне проведення нарад з інформацією про роботу школи щодо формування у учнів активної мотивації на здоровий спосіб життя; 

Виховання інтелектуально розвиненої особистості, здатної вести здоровий спосіб життя, формувати свій життєвий досвід на основі правової культури, духовно-моральних, національних та загальнолюдських цінностей.

 

Для досягнення мети педколектив використовує комплексний підхід до формування здорового способу життя із визначенням психічного, фізичного, емоційного та соціального здоров’я учнів, спрямовує свою діяльність на оптимальне використання ресурсів особистості кожного учня у різних сферах його діяльності – навчальній, оздоровчій, трудовій, культурно-розважальній.

 

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ:

1. Створення виховного середовища для формування у учнів досвіду дотримання здорового способу життя.

2. Створення умов для самореалізації особистості учнів в межах учнівського врядування.

3. Створення умов для формування взаємодовіри між всіма суб’єктами навчально-виховного процесу - вчителями, батьками, учнями, місцевою громадою.

4. Створення умов для виховання гідних громадян України.

5. Організація життєдіяльності учнівського та педагогічного колективів з позицій здорового способу життя.

Реалізація високої гуманістичної місії середньої освіти полягає в підготовці компетентного випускника. Адже школа - це не лише місце, де здобувають знання, уміння та навики. У школі розвивається та примножується життєвий потенціал особистості, її життєва компетентність. У школі може і має відбуватися становлення індивідуально-особистісної життєтворчості учня.

Досягнення особистістю життєвого успіху в сучасних суспільних умовах можливе лише за її соціальної активності, самореалізації, життєвої компетентності, життєтворчості. Особистість повинна створити свій життєвий успіх, знайти себе в сучасних соціально-економічних умовах. Істотні зміни в середній освіті вимагають визначення нової моделі випускника, яка повинна найбільш адекватно відповідати як потребам сучасної особистості, так і вимогам сучасного суспільства. Розробка моделі випускника сприятиме визначенню системи стратегічних цілей та завдань навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі, визначенню та обґрунтуванню змісту середньої освіти, розробці відповідних методів і прийомів, форм, засобів навчання і виховання.

Отже діяльність педагогічного колективу спрямована на виховання компетентного випускника – молоду людину, яка володіє життєвими навичками та компетентностями, необхідними для успішного вирішення життєвих завдань, з якими вона зустрічатиметься у різних сферах власної життєдіяльності (виробництво, політика, життя громади, освіта, сімейне життя, мистецтво та дозвілля, релігія тощо). Компетентний випускник спроможний зберегти, розкрити, розвинути та конструктивно реалізувати свій життєвий і життєтворчий потенціал в умовах складних вимог і ризиків, які висуває до нього сьогодення.

 

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN