Методична проблема школи

Формування та розвиток життєвої компетентності учнів шляхом впровадження інноваційних технологій та сучасних методик в умовах школи культури здоров’я
Друк

Погляди стародавніх мислителів на сімейне виховання

Автор: Микола Олександрович.

Перші концепції сімейного виховання беруть початок з стародавнього світу. До питання сімейного виховання зверталися такі давні мислителі як: Демокріт, Арістотель, Квінтиліан, Плутарх.

Одним із перших, хто зацікавився проблемою сімейного виховання серед представників давньогрецької філософської думки, був Демокріт (460-370 до н.е.). Він наголошував на важливій місії батьків - виховання дитини. На думку Демокріта, виховання - це важка, але водночас благородна праця, яка здатна зробити людину доброю, трансформувати її природу. Основу виховання повинен складати авторитет батьків та сім'ї. Навчання дитини батьки мали розпочинати з раннього віку у формі гри з метою забезпечення цьому процесу невимушеності. Філософ засуджував тих батьків, які шкодували грошей на навчання дитини, що ставало сприятливим ґрунтом для зародження неосвіченості.

Витоки системи соціального виховання беруть початок у праці давньогрецького мислителя Платона (427-347 до н.е.) «Держава». Представивши своє бачення ідеального державного ладу, філософ запропонував також відмінні погляди на сім'ю, шлюб та сімейне виховання. В основу шлюбу він поклав громадські інтереси, а не особисті інтимні. Батько і мати не повинні були знати своїх дітей, а діти - своїх батьків. Вихованням дитини від народження мала займатися держава, скеровуючи її фізичний та психічний розвиток у потрібному їй руслі. Вказуючи на вагомішу й вирішальну роль держави у вихованні наступних поколінь, Платон надав перевагу державному вихованню, яке повинно було здійснюватися у конкретній та досить сміливій формі. Філософ акцентував увагу на тому, що з метою успішної реалізації виховання державі потрібна ціла низка державних службовців, а для обрання претендента на найвідповідальнішу державну посаду - опікуна з питань виховання слід керуватися його моральним обличчям та станом його біологічного та правового батьківства . За таких умов, на думку Платона, прерогативою держави повинні стати:  виховання молоді, контроль за укладенням шлюбу, внутрішньосімейними відносинами та належним розвитком дитини від моменту її народження.

На відміну від свого вчителя, відомий давньогрецький філософ Арістотель (384-322 до н.е.) був прихильником сімейного виховання. Він схилявся до тієї думки, що вихованням дитини в сім'ї до семирічного віку повинен керувати батько. Арістотель вважав, що сім'є є осередком первинної соціалізації дитини, тому батьки впливають на якість виховання значно більшою мірою, аніж держава. Мислитель критикував тих батьків, які уникали участі у виховному процесі, та передавали своє чадо під опіку рабів. З семи років фізичне й духовне виховання хлопчиків повинна була здійснювати державна школа. Арістотель піддавав осуду спартанську виховну систему, що характеризувалася жорстокістю по відношенню до дитини, непосильними фізичними вправами, важкими умовами на виживання, оскільки таке вузьке спрямування на фізичне виховання гальмувало розумовий, духовний, культурний розвиток  спартанців.

Цінні погляди на виховну систему в стародавньому Римі ми знаходимо у вченнях Плутарха та Квінтиліана. Прихильником сімейного виховання молодого покоління римлян був Плутарх (45 -127). Він засуджував тих матерів, які з перших днів появи дитини на світ передавали її під догляд, опіку нянькам, годувальницям, тому наголошував на необхідності матері бути годувальницею свого чада. Філософ застерігав батьків від жорстокої поведінки з дітьми, закликав уникати фізичних покарань, прирівнюючи дитину до святині.

Схожих міркувань щодо сімейного виховання дотримувався ще один представник давньоримської філософсько-педагогічної думки Квінтиліан (42-118). На його думку, метод фізичного покарання, застосування сили зі сторони батьків мав негативний виховний вплив, оскільки пригнічував дитину й виховував в ній раба. У Квінтиліана дитина асоціювалася з «дорогоцінною посудиною», тому вимагала бережливого та уважного ставлення до неї, гідного її наповнення. Філософ вважав, що основою для позитивного виховання дитини батьками повинна стати здорова психологічна атмосфера в сім'ї та сприятливе середовище.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN