Друк

Вербові віти

Автор: Микола Олександрович.

Мадей Аліна

Вербовії віти , вінок із калини ,

Озера , річки і ставки .

Такою сміялась колись Україна ,

Людини не знала руки .

Здавалось , краса її буде навічно ,

Але довгі роки пройшли .

І як це не сумно , та стало вже звично ,

Що сталась руїна , де трави цвіли .

Злякались тепер , сполошилися люди ,

Глобальну проблему побачили вмить .

Й шукають , й питають: ну що ж тепер буде ,

Якщо руйнування нам не зупинить ?

Та часто усе не доходить до діла ,

Та все ж залишилась надія на те ,

Що всі схаменуться і вже зрозуміли ,

Якщо постаратись , то світ розцвіте .

Відійдуть в минуле всі кризи й незгоди ,

Кислотні дощі знов забудемо ми .

І тільки зберігши красуню-природу 

Ми зможемо з гідністю бути людьми 

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN