Друк

Усвідомлення помилки

Автор: Микола Олександрович.

Сучок Світлана

На великій льодяній крижині 

Ведмідь полярний полював ,

Він своїм дітям і дружині ,

Поживну рибу відшукав .

 

Ішов додому : весь тремтів ,

Нагодував малечу ,

Він спати вже лягать хотів ,

Та запекло у плечі.

 

Немов гігантськая гора ,

Звалився біля лігва ,

Та через сон він чув здаля ,

Як ведмедиця бігла.

 

Його розбуркала Людина ,

А біля неї вся сім’я,

Розтала ж бо вся Антарктида ,

Живі лишились лиш моря .

 

Ведмедиця лежала тихо ,

Малих дітей все берегла ,

Ведмідь вже почував те лихо ,

Людина ж бо у світ прийшла .

 

Невдовзі біля них зявились ,

Пінгвіни гарні чорно-білі ,

А навкруги них веселились ,

Кондори чорні й сірі-сірі.

 

Людина всіх їх позбирала 

В безпечне місце відвезла ,

Любить природу вона стала ,

І не бажала вже їм зла.

 

Бо ж лиш Людина винна в бідах,

Що звірям й птахам принесла ,

Адже крім неї хто ще відав ,

Що ця планета не пуста .

 

Людина виправляє горе ,

Яке задіяла колись ,

Не буде вже те синє море ,

Навкруг тваринні сльози розлились 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN