Друк

Зустріч

Автор: Микола Олександрович.

Глущук Олена

Осінній холодний вечір. Оля, як завжди, слухала улюблену музику і спілкувалась в Інтернеті з Максимом.

Двоє молодих людей спілкуються тільки через Інтернет та телефон, бо можливості зустрітися не мають. Вона в Тернополі, а він за тисячу кілометрів від неї, в Маріуполі. Після довгих нічних листувань зрозуміли, що одне без одного не можуть. Вони могли спілкуватись до ранку. Згодом між ними виникло велике взаємне кохання. Закохана пара була щасливою. Скоро хлопець має приїхати до дівчини, і вони кожного дня, кожного вечора, кожної години будуть разом. Їхнє кохання було особливим. Стосунки на відстані не легкі, перші випробування вони пройшли і надалі все витримають. Важко любити людину, не бачачи її, не цілувати. Але вони сподіваються, що настане той день, коли зустрінуться і будуть разом завжди.

Олі було дуже важко, адже мама її не розуміла, і вони часто сварилися з нею через те, що це дивне і непотрібне кохання. Через ті сварки дівчині доводилось пити заспокійливе. Зірватись і поставити на всьому крапку було дуже легко. Єдине, що її стримувало, це любов до коханого, бажання його побачити.

Кожного дня Оля чекала, щоб Максим написав чи подзвонив. З величезним терпінням вона уявляла той день, коли вони зустрінуться і нарешті всі її мрії здійсняться.

Нове кохання змінило Ольгу. Вона тепер завжди посміхалась. Її голубі очі світились від радості, дівчина просто не помічала нічого поганого навколо себе. Подруги Олі також не розділяли захоплення Максом. Але вона не звертала уваги ні на кого, у неї в голові були зовсім інші думки.

І ось на лекції у дівчини задзвонив телефон. То був Максим. Хлопець повідомив їй, що дуже скучив і приїде завтра. В Ольги ніби щось перевернулось у душі, в голові думки перемішались. Прийшовши додому, вона усвідомила: ось цей момент, про який вона так довго мріяла, так довго чекала. Дівчина дуже хвилювалась, не могла знайти собі місця. Весь час дивилась у вікно, намагаючись побачити там Максима. У душі в неї коїлось щось дивне, але з обличчя не сходила усмішка.

Оля рідко дивилась новини, але від хвилювання все можливо. По телевізору вона чує жахливу новину: потяг, який їхав з Маріуполя, вибухнув через терористичний акт. У дівчини зник щасливий вираз обличчя, спітніли долоні, вона зблідла, стояла нерухомо. Всю ніч Оля плакала, дзвонила до Максима, бо не хотіла повірити в цю жахливу історію. Вона запитувала, чому це сталось з нею, за що їй таке покарання. З самого ранку, хтось подзвонив у двері. Коли Ольга відчинила, то дуже здивувалась, бо то був Максим. Хлопець пояснив, що запізнився на потяг. Дівчина, нічого не сказавши, кинулась Максимові в обійми і крізь сльози сказала: « Ну ось ми і зустрілись.»

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN