Друк

Заздрість

Автор: Микола Олександрович.

Немудра Юлія

За великими чорними воротами знаходився сірий непривітний двоповерховий будинок. Це була стара лікарня з тріщинами на стінах. За великими багатоповерховими спорудами лікарня здавалася маленькою непомітною мишкою. Заходячи туди, можеш побачити довгий коридор з великою кількістю дверей. Кожні двері вели до окремої палати.

В одній палаті лежали двоє тяжко хворих чоловіків. Для них палата здавалася в'язницею з гратами на вікнах. Стіни вже давно не фарбували: вони набули незатишного сірого кольору. В палаті знаходилося лише одне вікно, до якого рідко заглядали промінчики сонця. Було лише чути спів птахів навесні та шум вітру взимку. На тумбочці біля стіни стояла ваза з квітами. Лише квіти надавали затишку цій непривітній палаті.

Степан лежав біля вікна, а Петро – біля дверей. Один постійно дивився у вікно, а другий – на двері. Петро завжди хотів знати, що ж відбувається за вікном, про те життя, що проходить без нього. З радістю Степан розповідав, що бачить за вікном:

- Там річка біжить, дерев'яна пристань. По березі ходить кішка. По блакитному небі пливуть хмаринки, схожі на чудернацьких звірят. На пристані сидять два рибалки. З внуком гуляє бабуся.

І так кожного дня: то про казковий ліс розповідав, то про пару закоханих.

Петро ж навіть їсти перестав, вважаючи себе обділеним. Він заздрив своєму сусідові, і його з'їдала злоба. Він не міг зрозуміти, чому не справедливо так було.

Якось Степанові стало погано, він почав задихатися і не міг дотягнутися до кнопки. Петро міг натиснути на кнопку і викликати медсестру, але не став цього робити.

На ранок медсестра прийшла поміняти постіль за покійником. Петро попросив, і вона допомогла йому зайняти те ліжко, що біля вікна. Коли ж він подивився у вікно, у нього на шиї задрижала вена: побачив замість того, що хотів, глуху високу стіну. Вирішив медсестрі розповісти про казковий ліс, про дерев'яну пристань і небо в кучерявих вівцях, про яких розповідав Степан.

- Ах, якби він бачив, - сказала медсестра. - Все життя він сліпим був.

- Чому? Навіщо? – здивовано прошепотів хворий.

- Та він вас утішити хотів, - відповіла медсестра.

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN