Методична проблема школи

Формування та розвиток життєвої компетентності учнів шляхом впровадження інноваційних технологій та сучасних методик в умовах школи культури здоров’я
Друк

Професійна діяльність сучасного вчителя

Автор: Микола Олександрович.

(діяльність, компетентність, майстерність)

Зміст професійної діяльності

Професійна діяльність учителя сучасної школи складна і багатогранна. Він виконує функції вихователя зростаючого покоління, організує навчальну та позаурочну діяльність учнів, бере участь у пропаганді суспільно-гуманістичних і психолого-педагогічних знань серед батьків і населення. Характеризуючи педагогічну діяльність з точки зору головного загального зміс¬ту та найзначніших результатів, до яких вона прагне, її можна визначити як прояв милосердя, гуманізму та індивідуалізова¬ної педагогічної дії. Професійна діяльність сучасного вчителя має ряд особливостей, зумовлених складністю процесів, які відбуваються в сучасній Україні та в цілому у світі.

За всіх часів учитель навчав, виховував і розвивав дити¬ну, тобто виконував певні соціально-педагогічні функції. Нині перелік функцій учителя значно розширився (у на¬уковій літературі називають діагностичну, орієнтаційно-прогностичну, конструктивно-проектувальну, організатор¬ську, інформаційно-пояснювальну, комунікативно-етичну, аналітико-оцінювальну, дослідницьку, інноваційну функції). Окремі автори визначають також презентаційну, соціалізаційну, посередницьку, інсентивну, корекційну, діагностичну функції, які виконує вчитель у процесі професійної діяльнос¬ті. Цей перелік можна продовжувати. Однак справа навіть не у кількості функцій, а в тому, щоб визначити їх оптимальний склад, забезпечивши їх реалізацію через Державні стандарти та шляхом організації цілісного процесу професійної й особис-тісної підготовки вчителів.

Психологічні дослідження виявляють різні підходи до аналізу професійної діяльності вчителя. Вітчизняні педагоги і психологи (Ф, Гоноболін, С. Єлканов, Н. Кузьміна, А. Щер-баков) розробляли структурно-функціональну схему і психо¬логічну структуру діяльності учителя, в якій виділили п'ять компонентів: гностичний, проектувальний, конструктивний, організаційний, комунікативний. Аналогічну структуру пе¬дагогічної діяльності запропонували С. Вершловський та Ф. Гоноболін. Окремі автори розглядають структуру діяльності вчителя з точки зору загальнопсихологічної теорії діяльності (Ю. Вавілов, Е. Зеер, Ю. Кулюткін).

Основними категоріями аналізу педагогічної діяльності самі вчителі вважають відношення до своєї роботи, ставлення до дітей, до себе, а також загальні установки і прагнення, індиві-дуальні особливості конкретного вчителя, формування індиві¬дуального стилю діяльності (А. Бодалєв, С. Георгієва, Я. Коло-мінський, Е. Костяшкін, О. Сігак).

Серед сучасних педагогічних досліджень вирізняються ро¬боти із застосуванням системного підходу, відповідно до якого педагогічна діяльність аналізується через основні поняття цьо¬го напряму (Б. Душков, Є. Іванова, Н. Неклюдова).

Системну структуру функцій педагогічної діяльності наво¬дить у своїх роботах А. Щербаков. Стилі педагогічної діяльнос¬ті аналізуються також у роботах А. Маркової, А. Ніконової.

Аналіз практики роботи сучасного загальноосвітнього на¬вчального закладу свідчить, що діяльність учителя як кон¬курентоспроможного фахівця вимагає нових підходів до фор-мування умінь і навичок застосовувати теоретичні знання на практиці, до розвитку власних творчих здібностей, а в цілому -до підвищення рівня підготовки спеціалістів, які у недалекій перспективі здійснюватимуть навчально-виховний процес у за¬гальноосвітніх навчальних закладах.

Торкаючись суто педагогічного аспекту проблеми, звернемося до перевірених часом цінностей педагогічної діяльності, прита¬манних професії вчителя. Дослідники цієї проблеми виділяють й аналізують головні якості, без формування яких педагогічна діяльність неможлива або протікає на низькому професійному рівні. Причому переважна частина якостей не залежить від ідео¬логії, суспільного устрою, економіки держави. Серед цінностей педагогічної діяльності дослідники виділяють:

1)  фізичне здоров'я і високу працездатність;

2) врівноваженість психічних процесів;

3) спокійний характер та стійку (розвинуту) волю;

4) ініціативність;

5) організаційні здібності й навички;

6) високий  рівень загальної освіти  і  належну фахову під¬готовку;

7) прагнення до самовдосконалення,  постійного поповнення знань;

8)    знання споріднених наук про людину;

9)    знання останніх досягнень науки;

10)  знання методики викладання фахового предмета;

11)  розуміння учнів, уміння спілкуватися з ними;

13)  володіння сучасними технологіями навчання і виховання;

14)  дисциплінованість та відповідальність;

15)  суспільну активність.

Нами виділено кілька груп цінностей професійної діяльнос¬ті вчителя.

Перша група цінностей - цінності вищого порядку. Через них виявляється ставлення до професії, прагнення через неї служити суспільству, бути корисним державі, народному гос-подарству. Вказані цінності характеризують ступінь альтруїс¬тичної спрямованості соціальної поведінки членів суспільства.

Друга група цінностей - цінності, зумовлені специфікою педагогічної праці, тобто такими її характеристиками, що за¬довольняють потребу людини жити для інших.

Третя група цінностей - цінності професії, що виникають на основі різних видів винагород: матеріальних, моральних ви¬знань суспільством у цілому, оточуючим середовищем; можли-вості професійного зростання для більшого виявлення власних здібностей; специфічні умови відпочинку (тривала відпустка у літній час) тощо.

Четверта група цінностей - цінності самовияву й професій¬ної діяльності. До них належать ціннісні уявлення про профе¬сії: можливість самовираження, розкриття особливостей осо-бистості, які відповідають професії.

Розглянуті цінності тісно пов'язані між собою. Чим більшою є значущість «специфічних цінностей», тим більшою є можливість для самовияву. У цій єдності виражається духовне багатство осо¬бистості, поєднання оцінки іншого з самооцінкою вдосконалення у професійній діяльності; можливість самореалізації.

Сутність поняття «професіоналізм»

У сучасній науці сформовано конкретний підхід до визна¬чення поняття професіоналізму.

Професіонал розглядається як цілісний суб'єкт, активний, вільний, відповідальний у проектуванні, освітньрму і творчому перетворенні власної діяльності. Основними особливостями ді¬яльності спеціаліста-професіонала на сучасному етапі є комп¬лексність, цілісність, творчий характер, поєднання колектив¬ної діяльності та індивідуальної творчості.

У психолого-педагогічній літературі можна віднайти різні підходи до виділення рівнів професіоналізму педагога. Так, Н. Кузьмина для оцінки рівня продуктивності професіоналіз-му діяльності вчителя вводить шкалу, згідно з якою за резуль¬тативністю кожного вчителя можна зарахувати його до одного з таких рівнів діяльності:

1  — (мінімальний) — репродуктивний: учитель уміє переказати іншим те, що знає сам; це репродуктивний рівень;

2  - (низький)  -   адаптивний:   учитель  уміє  пристосовувати

своє повідомлення до особливостей аудитори; малопродук¬тивний рівень;

3 —  (середній) — локально-моделюючий: учитель володіє стратегіями озброєння учнів знаннями, навичками та умін¬нями з окремих розділів курсу (тобто він здатний фор¬мулювати педагогічну мету, звітувати перед собою сто¬совно прогнозованого результату і добирати систему та послідовність включення учня до навчально-пізнавальної діяльності); середньопродуктивний рівень;

4  -  (високий) — системно-моделюючий знання учнів: учитель

володіє стратегіями формування пошукової системи знань, умінь учнів з предмета в цілому; продуктивний рівень;

5 - (вищий) - системно-моделюючий діяльність і поведінку

учнів: учитель володіє стратегіями перетворювання свого предмета на засіб формування особистості учня, його по¬треб у самовихованні, самоосвіті, саморозвиткові; високо-продуктивний рівень; цей рівень називають також рівень, системно-моделюючий творчість.

З урахуванням вищевикладеного можна визначити предмет педагогічної акмеології (з гр. - вершина чого-небудь). Остання вва¬жається наукою про шляхи переходу вчителя з одного рівня про¬фесіоналізму на інший (наприклад, від ерудиції до майстерності, надалі - до творчості, до педагогічного дослідження тощо).

Ці рівні професіоналізму формуються нерівномірно у різних педагогів (і навіть у одного фахівця) протягом його професій¬ного життя.

Існують різноманітні шляхи переходу вчителя від одного рівня професіоналізму до іншого, різні шляхи сходження до висот професіоналізму; їх аналізування займається галузь акмеологічних педагогічних, технологій.

Акмеологічна технологія - це програма, до складу якої вхо¬дить система завдань із досягнення вчителем високих рівнів про¬фесіоналізму, підпорядкована їм сукупність методів, техніки, а також прийоми контролю за досягненням висунутих цілей.

Власне, педагогічні технології - це способи, алгоритми ефективного розв'язування завдань з удосконалення професіо¬налізму вчителя.

Сутність поняття «компетентність»

Одним із завдань вищої школи є підготовка компетентного, «гнучкого», конкурентоспроможного спеціаліста. Н. Ничкало вважає головним завданням професійного навчання підготовку «кваліфікованих конкурентоспроможних кадрів із високим рів¬нем професійних знань, умінь, навичок і мобільності, які від¬повідають вимогам науково-технічного прогресу і ринковим від¬носинам в економіці, виховання соціально активних членів сус¬пільства, формування в них наукового світосприйняття, творчого мислення, кращих людських якостей, національної свідомості».

Першочерговим завданням вищих педагогічних навчальних закладів є створення умов для ефективного формування та розвитку професійної компетентності майбутніх учителів. Для успішного вирішення цього завдання необхідно чітко окрес¬лити поняття «компетентність», «професійна компетентність», що дозволить визначити напрям пошуку методів і технологій формування такої компетентності у вчителя.

На початку XXI століття Рада Європи проголосила завдан¬ня набуття молодими європейцями ключових компетенцій од¬ним із визначальних завдань освіти, підкресливши при цьо¬му, що, незважаючи на різні підходи до трактування поняття «компетентність», воно стверджує принцип «знаю, як», а не «знаю, що».  '

Поняття «компетентність» розглядається як спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати певні завдан¬ня або роботу. При цьому поняття «компетентність» вміщує та¬кож знання і навички, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність або виконувати певні функції, спрямо¬вані на досягнення певних стандартів у професії або діяльності.

Цікавим є дослідження І. Беха щодо становлення професіо¬нала в сучасних соціальних умовах. На його думку, «умовою і засобом реалізації професії виступає людина-професіонал, в осо¬бистості якої, з одного боку, втілюється те спільне, що харак¬терне для будь-якого працівника, який зайнятий даним видом праці, а з іншого - індивідуальне, привнесене ним самим у кож¬ний конкретний акт, кожний аспект професійної діяльності».

У наведених вище визначеннях поняття «компетентність» існують декілька його змістових трактувань, таких як «якість професійної діяльності», «авторитетність», «обсяг функціо-нальних повноважень, знання, досвід у тій чи іншій діяльнос¬ті», що розкривається через поняття «компетенція».

Компетенція (з латини - сотреіепііа, від сотреіо - взаємно прагну, відповідаю, підходжу) - коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи; коло питань, у яких дана особа має певні повноваження, знання, досвід.

Останнім часом в управлінні освітою термін « компетенція » все частіше використовується поряд із поняттям «компетентність». Для багатьох учених здається вирішеним, що поняття «компетенція» стосується сфери умінь, а не знань. 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN