Методична проблема школи

Формування та розвиток життєвої компетентності учнів шляхом впровадження інноваційних технологій та сучасних методик в умовах школи культури здоров’я
Друк

Методичні рекомендації вчителю щодо проектування нетрадиційного уроку

Автор: Микола Олександрович.

Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків є: уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки типу КВК, уроки-консультації, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки, які ведуть учні, уроки-заліки, уроки-сумніви, уроки-творчі звіти, уроки-формули, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-«суди», уроки пошуку істини, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки-ролеві ігри, уроки-екскурсії, інтегральні уроки тощо.

Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку — перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.

ТИПИ НЕТРАДИЦІЙНИХ УРОКІВ

  Урок-аукціон.

«Товаром» на уроці-аукціоні є знання учнів. «Товар* на аукціоні — це «лот», продавець — «купець”. Ведучим на такому уроці краще бути вчителю. Підготовка до уроку розпочинається за два тижні, призначаються чотири «купці», які готують лоти, а також «банкір, який відповідає за підготовку аудиторії, вільної таблиці результатів аукціону. Це повинні бути учні, котрі добре встигають з предмету. Решта учнів утворює чотири «акціонерні товариства», по шість учнів у кожну. В кожнім «акціонернім товаристві» обирається «президент». Президентам видається перелік запитань для повторення, рекомендується література. Вони організовують повторення матеріалу в своїх «акціонерних товариствах» і підготовку їх емблеми й девізу.

Кожний «купець» готує два-три лоти (завдання) під керівництвом і контролем учителя. Оцінку відповідей учнів дають «купці», тому вони повинні бути дуже добре підготовленими до виконання своїх обов'язків. Перед уроком розставляють столи в аудиторії, а на початку уроку ведучий оголошує відкриття аукціону, представляє «купці»в, «банкірі»в, «президентів акціонерних товариств». Потім «акціонерні товариства» представляють свої емблеми й девізи. Максимальна оцінка — 2 бали. Цей конкурс оцінюють усі чотири «купці».

«Банкір» визначає середній бал кожного «акціонерного товариства” й записує у таблицю результати аукціону. Потім ведучий дає по черзі слово.

Лот №1 — перевірка «акціонерних товариств» на платоспро-можнітсь», тобто підготовленість учнів з даної теми. Лот являє собою 10 запитань, на які треба дати відповідь «так» чи «ні». Перший «купець» повільно і чітко читає запитання лота, члени «акціонерних товариств» при відповіді «так» піднімають руки, при відповіді «ні» — не піднімають. Облік кількості піднятих рук з кожного запитання ведуть у підготовлених першим «купцем» картонках «президенти» «акціонерних товариств», але не в своєму товаристві, а у сусідньому (перед початком цього конкурсу «президенти» переходять до сусідів).

Підрахунок кількості правильних відповідей і середнього балу по картках, зібраних у «президентів», здійснює перший «купець» і передає «банкірові» відомості для зведеної таблиці, виконаної на аркуші формату А1.

Лот №2 — знання умовних означень величин. Другий «купець» вивішу цей лот, виконаний у вигляді таблиці на листі формату А1, на штативі для загального огляду, а також на кожний стіл «акціонерного товариства» аркуш (формату А1) з індивідуальним завданням. Запитання для товариств однакові, а завдання — різні.

Оголошують умови конкурсу: час на підготовку відповідей — 5 хв., максимальна оцінка — 4 бали (за кількістю запитань). За правильне доповнення чи виправлення інше товариство може одержати заохочення у вигляді 1 бала.

Оцінку відповідей здійснює другий «купець» і передає «банкірові» для заповнення зведеної таблиці (облік ведуть за лотами з наростаючим потоком).

Лот №3 — перевірка знань формул. Кожному «акціонерному товариству» дається по три формули. Треба відповісти на запитання про правильність запису, якщо неправильно — виправити помилку.

Лот №3 готує і представляє третій «купець». Час на обговорення — 5 хв., максимальна кількість балів — 3. За правильне доповнення чи виправлення інше «акціонерне товариство» одержує заохочення — 1 бал. Третій «купець» оцінює відповіді. Результати передає «банкіру» для зведеної таблиці.

Лот №4 — для емоційної розрядки й заміни виду діяльності представляє «чорний ящик». «Акціонерним товариствам» необхідно мати опис, зроблений першим «купцем», визначити, яке сполучення знаходиться в «чорному ящику». Час на обдумування — 2 хв. «Акціонерне товариство», яке першим вгадало вміст «чорного ящика», одержує 2 бали, решта — 0.

Лот №5 — розшифровка ребуса (зміна виду діяльності учнів), представляє четвертий «купець». Кожне «акціонерне товариство» протягом 9 хв. повинно розшифрувати ребус, записати розшифрований вираз (слово) на аркуші паперу й здати «купцеві». За кожну зекономлену хвилину додають 0,1 бала. Через 3 хвилини «купець» оголошує результати.

Ведучий оголошує, що всі «товари» продані, аукціон закривається. «Банкір» закінчує підраховування балів і повідомляє результати аукціону.

Ведучий підводить підсумки:

— за активну участь у підготовці й проведенні аукціону «купцям» і «банкірові» виставляється оцінка «5»;

— членам «акціонерного товариства», яке зайняло 1-ш.е місце, 98

виставляється оцінка «5», за 2-ге місце — «4»-, за 3-тє і 4-те місця — оцінки «З» (учні цю оцінку можуть виправити на більш високу).

Зведена підсумкова таблиця результатів аукціону дозволяє вчителеві провести аналіз засвоєної теми.

При підготовці до уроку-аукціону вчителю і «купцям» необхідно врахувати таке:

1. Обов'язково на листі ватману (формат А1) повинна бути виготовлена загальна картка лота для загального огляду; її вивішують біля дошки на штативі. Це дозволяє підтримувати високу активність та інтерес учнів протягом усього уроку, а членам «акціонерних товариств» слідкувати за правильністю відповідей сусідів, вносити поправки, доповнення й набирати заохочувальні бали.

2. Запитання на кожному лоті повинні бути однаковими для всіх «акціонерних товариств», а завдання — різні.

3. Кількість балів за лот повинна дорівнювати кількості запитань, щоб «купець» міг оцінити відповідь «акціонерного товариства» з кожного питання.

Загальна оцінка за лот, таким чином, складається з суми балів, одержаних товариством за кожне запитання лота. Це полегшить «купцеві» підрахунок результатів конкурсу й скоротить час оцінки.

При проведенні уроку-аукціону ведучому необхідно змінювати черговість відповідей «акціонерних товариств» і слідкувати за тим, щоб кожний член «акціонерного товариства» давав відповідь тільки на один з лотів (не «торгував» за інших).

Необхідними атрибутами урок-аукціону є гонг, дерев'яний молоток, секундомір.

 

  Урок «Що? Де? Коли?»

Група заздалегідь поділена на три команди, обрані капітани роздані домашні завдання, підготовлені номери команд, листи обліку з прізвищами тих, хто грає, для капітанів.

Для проведення уроків були виставлені прилади, котрими учні користувалися при вивченні розділу предмета, таблички з формулами для розминки, гонг, емблема клубу Що? Де? Коли? ,сова (символ мудрості).

Гра складається з шести етапів:

1) вступне слово вчителя;

2) розминка — повторення усіх ключових запитань теми, з яких враховуються міжпредметні зв'язки, застосування предмета в професії (проводиться з метою зняття напруги перед грою);

3) визначення часу на обдумування запитання й кількості балів за відповідь. Обирають арбітрів з числа самих учасників гри;

4) гра Що? Де? Коли?

5) підведення підсумків — підрахунок балів з урахуванням виконаного домашнього завдання, заповнення листів обліку кожної команди арбітрами. Капітани команд і вчитель підводять підсумки;

6) заключне слово вчителя.

 

  Урок типу «КВК»

Форми уроків Що? Де? Коли? і «КВК» набули поширення на позакласних заняттях і стали популярними.

Галузь застосування їх — повторення тем і розділів.

Змагання складається з шести конкурсів-етапів.

1. Привітання команд. Домашнє завдання.

2. Розминка. Команди задають один одному запитання, на які члени команд повинні відповісти.

3. Домашнє завдання. Перевірка домашнього завдання.

4. Виконання по три завдання членами команди біля дошки.

5. Завдання капітанам команд і членам команд.

6. Заключний етап. Підведення підсумків.

 

Урок «За круглим столом»

Обирають ведучого і п’ять коментаторів з проблем міжнародних відносин. Під керівництвом учителя добирають матеріали.

На дошці — плакат «Восьма студія».

Ведучий і коментатор займають свої місця. Учитель промовляє вступне слово із зверненням до плаката, на якому зображені білий голуб, окольцований атомною бомбою, і цифри, які вказують на воєнні втрати держав світу.

Учитель пропонує учням питання, рішення яких залежить від розв’язання багатьох проблем на Землі.

Ведучий продовжує урок, він передає слово коментатору, залучає до обговорення весь клас.

Колективне обговорення привчає до самостійності, активності, учні почувають себе учасниками подій, які відбуваються в світі.

 

  Уроки «Мозкової атаки»

Такого типу уроки проводять після завершення теми чи розділу.

Зміст цього методу — в тому, щоб за мінімум хвилин дати максимум ідей.

I етап. Вступне слово вчителя, в якому формулюється проблема, яку необхідно вирішити. Потім комплектується бригада, призначаються експерти.

II етап. Учні ознайомлюються з умовами й правилами проведення «мозкової атаки».

III етап. Сесія, де учням задають запитання у швидкому темпі, а вони знаходять на них відповіді.

IV етап. «Штурм» поставленої проблеми. Кожна бригада одержує індивідуальне завдання і протягом 15 хвилин учні повинні знайти неординарне розв’язання даної проблеми. Перед усіма бригадами ставлять одну умову: всунута ідея повинна відрізнятися: а) новизною, б) простотою, в) надійністю, г) доступністю.

V етап. Бригади захищають ідеї, які запропонували учні, учні сперечаються, доводять, спростовують, переконують. У кінці уроку здійснюють відбір кращих ідей і оцінку цих ідей, дають рекомендації до запровадження, підводять підсумки.

 

  Урок-семінар

Уроки такої форми проводять після завершення вивчення теми, розділів.

Заздалегідь роздають учням запитання семінарського заняття, що відображають матеріал даного розділу а й міжпредметний зв’язок.

Після того, як були заслухані вичерпні відповіді на поставлені питання семінару, вчитель підводить підсумки уроку й націлює учнів на підготовку до уроку-заліку з даної теми.

 

  Урок-залік

Проводити його можна в різних варіантах. Перший — коли екзаменаторами стають вільні від уроків учителі математики. Другий — коли як екзаменатори виступають більш ерудовані учні, які добре засвоїли тему. В кінці уроку підводять підсумки.

Треба використати на уроках колективний засіб навчання. Наприклад, розв’язування вправ з наступною взаємоперевіркою. Група розбивається на 6 підгруп, призначається консультант, кожна підгрупа одержує різні картки-завдання. Перший приклад розв’язує і пояснює консультант, решту завдань учні виконують самостійно. Консультанти координують і ведуть облік, учитель слідкує за роботою всіх.

У кінці уроку консультант оголошує результат.

 

  БІТ-Урок

Це нетрадиційний інтегрований урок.

Урок включає три взаємопов’язаних елементи: бесіду, гру, творчість.

Перша частина уроку — бесіда. Для її успішного проведення учитель ставить перед учнями основну мету уроку і підкреслює, що досягти цю мету можна лише під час спільної роботи. На робочому місці учнів  знаходиться опорний конспект і конверт з роздатковим матеріалом, з яким вони працюватимуть під час уроку. Емоційному настрою і співробітництву на уроці сприяють стимулюючі репліки учителя: «Правильно, молодці», «Оцінимо відповідь разом», «Давайте поміркуємо». Ці звернення до учнів створюють атмосферу співробітництва. Колективна робота  створює ту творчу лабораторію, в якій кожний учень виступає як дослідник, шукає і знаходить відповіді, запрошуючи учителя як консультанта. 

Одержані таким чином знання закріплюються за допомогою гри-естафети. Клас поділяється на команди, кожній із яких видають естафетну картку, яку починають заповнювати учнів із останнього ряду. Кожний із учнів вписує одну назву і передає картку далі. Виграє та команда, яка заповнила картку без помилок і швидше за інших.

Цікаво задуманий і організований кінець уроку, в ході якого  учням пропонують продемонструвати вміння оригінально застосовувати одержані знання. Розв’язання поставленого завдання вимагає від учнів творчого підходу, знання основ предмета.

Перевага біт-уроку — в його мобільності. Учні не встигають стомитися, їхня увага постійно підтримується і розвивається. Такий урок завдяки своєму емоційному напруженню, елементам змагання є дуже ефективним. учні на практиці відчувають ті можливості, які надає творча колективна робота.

 

  Урок-вікторина

До початку уроку кабінет відповідним чином оформляють: на стінах — емблеми команд, привітання команд одна одній, фотографії. Учні вибирають журі і суддю-інформатора.

Перший етап уроку присвячують історії. Кожній з команд пропонують 3-4 завдання, які треба розв’язати у встановлений термін. З кожною командою працюють по два члени журі. Вони перевіряють правильність відповідей, фіксують час, який було витрачено для виконання завдань.

Другий етап — конкурс капітанів. Кожному капітанові допомагає команда. Колективний пошук, дух змагання дозволяє систематизувати одержані знання, загострити увагу на найважливішому.

Третій етап — змагання команд. Кожна команда пропонує команді-суперниці по п’ять запитань. Учитель  у такій вікторині активно бере участь в обговоренні, коли — в ролі консультанта, коли  — як учасник команди, а інколи — допомагає журі.

Уроки-вікторини цікаві тим, що надають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдалі розв’язання. Такі уроки є емоційними, вони виховують колективізм, розвивають допитливість, почуття експромту, самостійність.

 

  Бінарний урок

Такий урок часто називають інтегрованим. Головна перевага бінарного уроку полягає у можливості створити в учнів систему знань, допомогти уявити взаємозв’язок предметів і таким чином підвищити рівень знань учнів. Бінарні уроки вимагають активної діяльності кожного учня, тому клас необхідно готувати до їх проведення:  запропонувати літературу з теми уроку, порадити узагальнити практичний досвід, придивитись до конкретного явища.

Бінарні уроки допомагають зміцнити учительські колективи, поставити перед нами спільні завдання, виробити спільні дії і єдині вимоги. Вдали поєднуються в бінарному уроці предмети природничо-математичного, гуманітарного циклів. Це поєднання предметів розширює кругозір і культуру учнів.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN