Методична проблема школи

Формування та розвиток життєвої компетентності учнів шляхом впровадження інноваційних технологій та сучасних методик в умовах школи культури здоров’я
Друк

Вітчизна слави й доблесті край

Автор: Микола Олександрович.

(Лінійка присвячена Дню захисника Вітчизни)

Мета: Формувати уявлення учнів про обов'язок, мужність, героїзм; викликати почут¬тя захоплення і гордості подвигами українських людей, здійсненими в роки війни і в мирний час; показати роль самовиховання в форму¬ванні моральної стійкості, мужності, почуття обов'язку і відповідальності перед Вітчизною; викликати прагнення виховувати в собі волю, цілеспрямованість, моральну красу.

Обладнання: Карта України, портрети захисників України.

 

Хід лінійки

Ведучий 1. 

Протягом всієї багатовікової історії нашої Батьківщини народ вище за все цінував вірність Вітчизні, мужність і відвагу героїв, які боролися за торжество добра і справедливості. І тому кожного року 23 лютого ми відзначаємо свято - День захисника Вітчизни. Цьому святу ми і присвячуємо сьогодні виховну годину. А епіграфом до неї візьмемо слова воїна-афганця, бойового офіцера, який 23-річним пішов у небуття:

Ти страна моя, моя Отчизна...

 Если нужно, не жалея жизни, 

За тебя - в атаку поднимусь!

1-й учень.

У всіх людей одна святиня. Куди не глянь, де не спитай, Рідніша їм своя пустиня, Аніж щемний в пустині рай. їм красить все їх рідний край. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини. Вчитель. А що для вас означає Батьківщина? Міні-диспут).

2-й учень. 

Для мене Батьківщина - це вулиця, де я живу і живуть мої рідні.

3-й учень.

Батьківщина - це моє місто, в кому я народився і виріс.

4-й учень.

Батьківщина - це та стежина, яка впродовж багатьох років веде мене до рідної коли, це поле, річка і гай, де я відпочиваю і всолоджуюся спілкуванням із природою. 5-й учень. А для мене Батьківщина - це поля широкополі, пісні дзвінкоголосі, сади пишні, пшениці ряснії.

Ведучий 1. 

 Всі ви народилися в найпрекрасніших куточках планети Земля. Але всіх їх об'єднає одна географічна назва, всіх нас єднало одне слово - Україна! Україна... Що стоїть за цим словом? Які асоціації у вас виникають, коли промовляєте слово «Україна»?

1-й учень.

Україна - це тихі води і ясні зорі, лені сади, білі хати, лани золотої пшениці...

2-й учень. 

Україна - це розкішний вінок із рути, барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі...

3-й учень. 

Українська земля... 

Де є краще? Де є миліше?

Як не на Вкраїні? 

Тут городи і сади, 

Тут яблука і гарбузи, тут олія й буряки,

 Тут ягоди червоні, тут пшениці золоті, 

Ріки молочні, кавуни червоносочні, 

Худоба і птиця, всяка пашниця.

Ведучий 2. 

Наша Україна - чудовий куточок планети, де ніколи не буває ні міцних морозів, ні страшної спеки, злив та інших природних катаклізмів. У нас м'який, помірний клімат, родючі землі, великі ліси, могутні ріки й моря. Широкі лани прикрашають нашу привільну країну. І тому-то на наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі» неодноразово зазіхали вороги: турки, татари, поляки - які хотіли підкорити собі нашу Батьківщину, володіти її безмежними просторами. Вони руйнували, палили села і міста, забирали в полон гарних українських дівчат, що на весь світ славилися своєю красою, міцних хлопців, потім продавали їх на невільницьких ринках, а старих людей просто вбивали. Плач і стогін стояли над рідною землею. Але український народ не корився лихим нападникам, мужньо боровся проти них. У цій боротьбі особливо відзначилося козацтво.

Хто ж такі козаки? (Відповіді учнів).

Ведучий 1.

Козаків січі називали в народі «святими лицарями», їх оспівували в багатьох думах, піснях, легендах. Звитяжні запорожці ставали героями безлічі літературних і мис¬тецьких творів, які передавалися з покоління в покоління. Згадаємо їх.

3-й учень. 

22 червня 1941 року. Ця дата розділила життя чорною смугою на дві половини: вірша - перед війною, а друга - війна. Війна розбила надії, обірвала багато життів. 

 4-й учень.

Мирное небо над крепостью Бреста, 

В зале просторном знакомые лица. 

Вальс... Политрук приглашает невесту...

 Новенький кубок блестит на петлицах... 

5-й учень. 

На захист Вітчизни піднявся весь народ, від малого до великого. Багато пішли добровольцями на фронт. Молоді люди дописували собі роки, тільки б потрапити на передову воювати з ворогом, не дозволити йому топтати рідну землю.

Ведучий 2. 

 Страшними видіннями починалось дитинство народжених у роки війни. Кострища хлібів. Дерева, що ростуть корінням у небо. Розломи кам'яних скель. Обезглавлені люди. Що  може бути страшнішого? Що впало дитині в сон? Яке перше слово прийшло до них? Мама? Чи - війна?

1-й учень.

 Чи є містечко в Європі, де б не було безіменної могили - могили Невідомого солда¬та? Його ім'я загубилося на фронтових шляхах Великої Вітчизняної, його біографія - єдине слово - солдат. 2-й учень.

Вічна слава солдату-герою і солдатові без нагород -

Хто загинув хоробро між бою, захищаючи рідний народ.

Вічна слава бійцю рядовому, як і маршалу слава оця. 

Хто поліг біля отчого дому смертю мужності, смертю бійця. 

Скільки їх полягло серед бою!

 І однаково боляче нам, 

Бо в бійців рядових і героїв смерть оцінена рівно - життя!

3-й учень.

 Життям двадцяти семи мільйонів громадян колишнього Радянського Союзу, калі¬цтвом людських душ і тіл, слізьми вдів і дітей, сивиною ветеранів.

Пройдуть роки. Не буде в живих і нашого покоління, але хтось із вдячності йтиме сюди... Бо пройдуть роки, століття, але вічний вогонь пам'яті не погасять вітри перемін, не зітруть століття. І в Україні не було сім'ї, яку б не торкнулося горе, що несла війна. Згадайте села, що згоріли, стерлися з лиця землі, міста розорені, але не підкоре¬ні, згадаймо про кожну вулицю, про розби¬ті мрії і нездійснені надії. Солдати Великої Вітчизняної війни на смерть стояли за кожен метр своєї землі, горіли в танках, йшли під лід, везучи хліб блокадному Ленінграду, вми¬рали в концтаборах, але не вторгалися на чужі території, а несли визволення країнам Європи. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихо¬ліття говорять із нами ті, хто не усміхнеться сьогодні, не зустріне весну.

(Розповіді про ветеранів, які захищали рід¬ний край).

4-й учень.

Ветерани! Скільки горя випало на їхнє покоління! Але вони мудрі, уміють проща¬ти і любити. Спасибі, що вистояли, що перемо¬гли. Аби не вони, не було б сьогодні і нас.

Ведучий 2. 

І наш із вами обов'язок не тільки в свята згадувати про ветеранів, а кожного дня намагатися пам'ятати про них, приділяти увагу бабусям і дідусям.

Далекий грудень 1979 року... Далека та чужа країна Афганістан... Безглузда війна... Скільки смертей, скільки горя за 10 років! Проте ця без¬глуздість не применшує героїзму наших воїнів там, в афганському пеклі. Ніхто та ніщо не має бути забутим, аби не забути - треба пам'ятати, а щоб пам'ятати - треба знати. 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN