Друк

Її почуття – у слові

Автор: Микола Олександрович.

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі…

Ці слова Ліни Костенко запали в душу Маринки Лікарчук, учениці 8-А класу Погребищенської ЗОШ №2, яка з дитинства захоплюється поезією.

Свій перший вірш про маму дівчинка написала в одинадцять років. Потім писала про рідний край, природу, тварин, мову. Часто читала власні вірші у школі на конкурсах, літературних читаннях. А нещодавно з авторською поезією «Я – патріотка» Марина ознайомила присутніх на зустрічі з письменницею, нашою землячкою, Валентиною Сторожук.

Але події на Сході України пробудили в юній душі почуття патріотизму, жагу до волі. Маринка почала протестувати проти поневолення України і свої емоції та почуття стала виливати словами на папері. Саме тому більшість її поезій передають любов до Батьківщини, переживання за долю рідної землі, віру у краще майбутнє держави і її народу.

Я –  патріотка

Я патріотка своєї країни,

Україна – для мене єдина.

Прапор і герб у думках я тримаю,

Гімн України напам’ять я знаю.

Руку на серце поклавши, скажу:

«Свою Україну всім серцем люблю! »

Із радістю я вишиванку вдягаю,

Історію предків своїх пам’ятаю.

Ніколи не кину свою Україну,

Нізащо не піду в далекі долини.

Я на Поділлі народилась й живу,

Річку Рось серед інших найбільше люблю.

Своє Погребище, свої Старостинці

Не проміняю на ласії клинці.

Ніколи в житті ні на що не зміняю

І навколо всіх я людей закликаю:

Любіть Україну, боріться за неї,

Щоб перемогу вітали із нею,

Щоб в злагоді й мирі всі ми жили.

Горя не знали й щасливі були.

 

Мій рідний край

Україно, рідний краю!

Ми тебе обороняєм.

Не дозволимо нікому,

Потоптатися по ньому.

Україно, не журися,

Буде й в нас свято!Борися!

Я люблю тебе мій краю!

В світі кращого немає.

Я – маленька Українка,

Написала цю сторінку.

Від любові до країни,

Для захисту Батьківщини!

 

Слава Україні!

Моя кохана та вірна Україна

Ніколи не стане вона на коліна.

Не буде ніхто на шматки її рвати:

Ми будемо ревно на варті стояти.

Не будуть більш бомби й гранати літати,

Не буде ніхто більш поля мінувати .

Малі українки лиш будуть співати,

Малі козачата – гопак танцювати.

Від Карпат до Криму,

Від Дніпра до Львова

Не зазнає більше зла

Україна нова.

По всій навколишній землі,

Повсякчас й донині.

Нехай лунатиме завжди

«Слава Україні!»

 

Галина Затоковенко, 

учитель української мови і літератури

Comments are now closed for this entry

Відвідувачі сайту

1256417
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
В цьому місяці
Всього
377
537
3077
1636
1256417

Корисні посилання

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  • Університет менеджменту освіти
  • Комітет з питань науки та освіти
  • Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
  • Академія педагогічних наук України
  • Український центр оцінювання якості освіти
  • Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти
  • Пробне тестування онлайн
  • Укпаїнознавча гра Соняшник
  • Онландія - безпечна веб-країна
  • maluk
  • pochemuchka
  • samouchka
  • umnichka
  • online-bezpeka-logo
  • allforchildren
  • kangooroo
  • SOM
  • ostriv
  • parta lo
  • MAN